Розстались кохана весною
І сонце вже світить не так,
І зорі не ті що з тобою,
Вже губляться ніжність і смак

Замкнулися двері назавжди,
І різні у нас вже ключі
Я вже не обійму ніколи
Тебе ані вдень,ні вночі

Як жаль що живемо кохана
З тобою у різних містах,
Твій образ далекий,забутий
Приходить до мене лиш в снах

Загояться рани глибокі
І висохнуть сльози в очах
І будем такі одинокі
Блукати в чужих нам світах

Кохана далека,забута
Хай вічність застигне на мить
Я хочу побачити знову
Очей твоїх ніжних блакить

Ти плачеш кохана,не треба
Ще будуть в нас радісні дні,
Ще зорі посиплються з неба,
А в небі засяють вогні

А може ми знову підемо
В наш тихий і зоряний сад.
І знову зустрінемо ранок,
Як тисячу років назад